П’ять років позбавлення волі за ухилення від проходження навчання та здобуття професії

У 1940 році в СРСР були засновані школи фабрично-заводського навчання (далі – ФЗН), до яких набирали, як правило, сільську молодь з початковою освітою. «Мобілізовані» учні позбавлялися свідоцтва про народження та направлялися на роботу тривалістю від 6 до 9 місяців. За порушення дисципліни або самовільне залишення школи до них застосовувались заходи адміністративного чи кримінального впливу.

До прикладу, вироком Народного суду Монастириського району Тернопільської області від 29.10.1949 року 21-річного жителя с. Горожанка – С., направленого під час навчання у школі ФЗН на роботу в шахту, відповідно до ч. 2 ст. 56-18 КК УРСР було засуджено до 5 років позбавлення волі. Таке покарання С. призначено за те, що в лютому 1949 року він покинув місце роботи та повернувся в рідне село. Не зважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини та вчинення ним правопорушення вперше, суд призначив покарання у максимальному розмірі, а також стягнув з С. 150 крб (приблизно чверть тогочасної місячної зарплати) витрат за формальну участь у справі захисника.