Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Згідно зі ст. 13 ЦПК України 2004 року, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності 15 грудня 2017 року, прийнято нову редакцію ЦПК України.
Частиною 2 ст. 23 ЦПК України встановлено, що справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).
Згідно з ч. 4 ст. 454 ЦПК України заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Разом з тим, ч. 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Пунктами 9 і 11 ч. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд постановою від 26 червня 2018 року у цивільній справі № 761/20302/17 (касаційне провадження 61-13051св18), залишаючи без змін ухвалу апеляційного суду, погодився з висновком суду, що заяву про скасування рішення МКАС було подано до суду першої інстанції за правилами, що діяли до набрання 15 грудня 2017 року чинності ЦПК України, тому саме цей суд є повноважним для розгляду такої заяви. Апеляційний суд як суд першої інстанції розглядає такі заяви, якщо вони подані до цього суду з 15 грудня 2017 року.
З повним текстом постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у цивільній справі № 761/20302/17 (касаційне провадження № 61-13051св18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75319543.
За повідомленням прес-служби Верховного Суду