Засудженому, який протягом десяти років перебував у розшуку не вдалось уникнути відповідальності

Ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року про звільнення Сергія В. від відбування призначеного судом покарання,   колегією суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області залишено без змін.

Опівночі, 4 травня 2005 року, 28-річний Сергій В. керуючи автомобілем “Фольксваген пассат” в м.Монастириська Тернопільської області  по вул. Січових Стрільців в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, не вживши негайних заходів для зменшення швидкості руху, здійснив наїзд на Наталю С. в результаті даного ДТП дівчина отримала травми несумісні із життям які призвели до смерті потерпілої.

За висновками судово-медичної експертизи, на час аварії засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння середньої тяжкості.

Вироком Монастириського районного суду від 30 березня 2006р., залишеним без змін ухвалою судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області від 12 липня 2006 р., Сергія В. визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України  і засуджено до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком  2 роки.

Перебуваючи під домашнім арештом, засуджений порушив умови запобіжного заходу та покинув місце постійного проживання, і згідно з довідкою Монастириського відділення поліції Теребовлянського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області, з 18 жовтня 2006 р. перебував у розшуку.

Захисник засудженого Сергія В. в апеляційній скарзі просив ухвалу суду скасувати та винести нове рішення, яким звільнити Сергія В. від відбування покарання, призначеного за вироком Монастириського районного суду від 30.03.2006 року, в зв’язку із закінченням строку давності виконання  вироку суду.

За цей час Сергій В. не був засуджений за ухилення від відбування покарання, не вчинив нового злочину, не притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчить про втрату ним суспільної небезпечності.

На думку колегії суддів, наведені в апеляційній скарзі обставини надумані та не підтверджуються жодними доказами.

Відповідно ч. 3 ст. 80 КК України передбачає, що перебіг давності зупиняється , якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. Перебіг давності відновлюється з дня з’явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання .

Таким чином, колегія суддів ухвалила:  апеляційну скаргу захисника Миколи С. про звільнення від відбування покарання  Сергія В. залишити без задоволення, а ухвалу Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання захисника Миколи С. в інтересах Сергія В. про звільнення його від відбування покарання без змін.

Прес-служба Монастириського районного суду Тернопільської області