Формування колегії, так само як і заміна судді, має відбуватися лише через автоматизовану систему документообігу за принципом вірогідності. Про це йдеться у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року №-23гс16, текст якої публікує "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
Іменем України
Постанова
30 березня 2016 року м.Київ №-23гс16
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Жайворонок Т.Є.,
суддів: Барбари В.П., Потильчака О.І., Берднік І.С., Шицького І.Б., П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Особи 7 про перегляд Верховним Судом рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 та постанови Вищого господарського суду від 12.01.2015 у справі №К2/107-12/13 за позовом Особи 7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нісема», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Особа 9, Особа 14, Особа 11, Особа 15, про визнання частково недійсним статуту товариства та зобов’язання передати майно; за зустрічним позовом ТОВ «Нісема» до Особи 7, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: АТ «Реверта», про визнання права власності на нерухоме майно; за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору АК «Реверта» до Особи 7, ТОВ «Нісема» про визнання частково недійсним статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно,
ВСТАНОВИЛА:
Особа 7 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона є єдиним учасником ТОВ «Нісема», статутний фонд якого формується за рахунок внесення нею до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032,30 м2, розташованого за Адресою 1 (далі — спірне майно), яке передано ТОВ «Нісема» за актом приймання-передачі від 19.03.2012. Право власності на це майно зареєстровано за Особою 7 на підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 11.11.2011, яку у подальшому було скасовано, правові підстави для формування Особою 7 статутного капіталу ТОВ «Нісема» за рахунок спірного майна відсутні. Особа 7 просила визнати недійсним статут ТОВ «Нісема», зареєстрований 15.03.2012, у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу спірного майна та зобов’язати повернути це майно. 13.11.2013 Особа 7 звернулася до суду із заявою про відмову від позову та припинення провадження у справі на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу.
ТОВ «Нісема» звернулося до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що Особа 7 безпідставно і протиправно не визнає та оспорює право власності товариства на спірне майно. Просило визнати за ним право власності на зазначене майно. 13.11.2013 ТОВ «Нісема» звернулося до суду із заявою про відмову від зустрічного позову та припинення провадження у справі на підставі п.4 ст.80 ГПК.
28.11.2013 АТ «Реверта» (попереднє найменування — акціонерне товариство «Парекс Банка» звернулося до суду з позовом до Особи 7, ТОВ «Нісема», посилаючись на те, що статут ТОВ «Нісема» в частині формування статутного капіталу за рахунок спірного майна не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки з 23.08.2007 це майно передано Особі 9 в іпотеку АТ «Парекс Банка», на час затвердження статуту ТОВ «Нісема» на майно звернуто стягнення, відсутня згода іпотекодержателя на передачу майна до статутного капіталу товариства. Крім того, невизнання та оспорення права власності АТ «Реверта» на це майно з боку ТОВ «Нісема» та Особи 7 є безпідставним і протиправним. АТ «Реверта» просило визнати недійсним статут ТОВ «Нісема», зареєстрований 15.03.2012, у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу спірного майна та визнати за ним право власності на це майно.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2013:
1. У задоволенні первісного позову Особи 7 до ТОВ «Нісема» про визнання частково недійсним статуту товариства та зобов’язання передати майно відмовлено.
2. Прийнято відмову ТОВ «Нісема» від зустрічного позову до Особи 7 про визнання права власності на нерухоме майно і припинено провадження у справі у цій частині.
3. Позов АТ «Реверта» задоволено повністю.
4. Визнано недійсним статут ТОВ «Нісема», зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012, в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 м2, розташованого в будинку за Адресою 1.
5. Визнано право власності за АТ «Реверта» (АТ «Парекс Банка») на зазначене майно, що становить 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння (з відповідним описом приміщень).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору — АТ «Реверта» скасовано та прийнято рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою ВГС від 12.01.2015 постанову апеляційного суду скасовано в частині повного задоволення апеляційних скарг Особи 7 та в частині скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення про відмову АТ «Реверта» у позові. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін. В іншій частині постанову апеляційного суду залишено без змін. У задоволенні клопотання Особи 9 про припинення провадження у справі відмовлено.
У заяві про перегляд з підстав, передбачених пп.1, 2 ч.1 ст.11116 ГПК, Особа 7 просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у справі припинити, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, що призвело до порушення правил підвідомчості справ. У доповненнях до заявиОсоба 7 зазначає про допущення судом касаційної інстанції порушення процесуального права, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові ВС від 1.12.2015 у справі №п/800/166/15.
В обгрунтування заяви надано копії постанов ВГС від 15.12.2015 №914/4302/14, від 22 грудня 2015 року №922/1038/14.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах ВС уважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом положень ст.15 закону «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) у судах загальної юрисдикції функціонує автоматизована система документообігу. Персональний склад суду для розгляду конкретної справи визначається автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності розподілу справ під час реєстрації в суді позовних заяв, клопотань та скарг.
Згідно зі ст.21 ГПК у господарських судах функціонує автоматизована система документообігу, що забезпечує, зокрема, об’єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та рівної кількості справ для кожного судді.
Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.
Відповідно до ст.46 ГПК перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів. Суддя чи склад колегії суддів для розгляду конкретної справи визначається у порядку, встановленому ч.3 ст.21 цього кодексу.
Отже, аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець передбачив формування колегії суддів для розгляду справ у касаційному суді, так само як і заміну судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду, лише через автоматизовану систему документообігу за принципом вірогідності.
У справі, що розглядається, касаційну скаргу АТ «Реверта» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 прийнято до провадження відповідно до ухвали ВГС від 5.09.2014 у складі колегії суддів: головуючого — Козир Т.П. (доповідач), суддів Гольцової Л.А., Кролевець О.А.
Розпорядженням керівника апарату ВГС від 6.11.2014 №08.03-04/1562 у зв’язку з відпусткою судді Козир Т.П. призначено повторний автоматизований розподіл зазначеної справи.
Подальший розгляд справи відбувся у складі колегії суддів: головуючого — Губенко Н.М., суддів Барицької Т.Л. (доповідач), Картере В.І.
Розпорядженням Голови ВГС від 3.12.2014 №45-р на підставі заяви суддів Губенко Н.М., Барицької Т.Л., Картере В.І. щодо формування розширеного складу колегії суддів для розгляду зазначеної справи сформовано колегію суддів у складі: Євсікова О.О. — головуючий, судді: Барицька Т.Л., Гольцова Л.А., Губенко Н.М., Іванова Л.Б., Картере В.І., Козир Т.П.
Розпорядженням Голови ВГС від 18.12.2014 №49-р у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: Євсікова О.О. — головуючий, судді: Барицька Т.Л., Гольцова Л.А., Губенко Н.М., Іванова Л.Б., Картере В.І., Кролевець О.А.
Розпорядженням Голови ВГС від 29.12.2014 №54-р у зв’язку із виходом з лікарняного судді Козир Т.П. для розгляду зазначеної справи сформовано колегію суддів у складі: Євсікова О.О. — головуючий, судді — Барицька Т.Л., Гольцова Л.А., Губенко Н.М., Іванова Л.Б., Картере В.І., Козир Т.П.
Саме у складі цієї колегії було розглянуто касаційну скаргу АТ «Реверта» та прийнято оскаржувану постанову ВГС від 12.01.2015.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні у справі «Занд проти Австрії» комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».
Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на склад колегії у кожній справі (рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11).
Ураховуючи, що у справі, яка розглядається, в суді касаційної інстанції колегію суддів було сформовано без застосування автоматизованої системи документообігу за принципом вірогідності, Судова палата у господарських справах ВС дійшла висновку, що постанову ВГС від 12.01.2015 було прийнято з порушенням вимог щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Згідно із ст.11123 ГПК справи розглядаються ВС за правилами, визначеними розд.ХІІ-1 цього кодексу, з особливостями, встановленими розд.ХІІІ.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11110 ГПК порушення процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів.
За таких обставин постанова ВГС від 12.01.2015 підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись стст.11123, 11124, 11125 ГПК, Судова палата у господарських справах
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 7 про перегляд Верховним Судом рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013, постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 та постанови ВГС від 12.01.2015 у справі №К2/107-12/13 задовольнити частково.
Постанову ВГС від 12.01.2015 скасувати.
Справу №К2/107-12/13 передати на новий розгляд до ВГС.
Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.11116 ГПК.
Закон і Бізнес
_03_03.png)
