Верховний Суд України дійшов висновку, що з рішень суду зобов'язальні правовідносини не виникають, оскільки вони виникають з актів цивільного законодавства, про що і йдеться в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність або відсутність правовідносин і вносить в них ясність і визначеність. Про це йдеться в Постанові Судової палати в цивільних справах ВСУ від 2 березня 2016 року №6-2491цс15.
Так, ст. 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а його дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни або припинення окремих видів зобов'язань. Дія статті поширюється на порушення грошового зобов'язання, що існувало між сторонами до прийняття рішення суду.
При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України в разі наявності між сторонами делікатних, а не зобов'язальних правовідносин.
Суд, в справі, яке переглядалося, визнаючи недійсним договір купівлі-продажу, застосував двосторонню реституцію, на виконання якої вирішив стягнути з відповідачів на користь позивача отримані від нього за продаж будинку кошти, які відповідачі не повернули.
У зв'язку з цим застосування підлягає ст. 1212 ЦК України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Це положення застосовується і до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Члени Палати Верховного Суду вважає, що якщо без достатньої правової підстави купуються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), то на них нараховуються відсотки відповідно до ст. 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність придбання або збереження грошових коштів.
У разі стягнення безпідставно набутих або отриманих грошей нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України та виключається стягнення 3% річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.
_03_03.png)
