Монастириський районний суд Тернопільської області

06 липня 2015, 12:06

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК

Верховного Суду України у справі про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії

Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах24 червня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-535цс15, предметом якої був спір про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

Суд зробив правовий висновок про те, щопостановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 13 Порядку сума пенсії, що належала одержувачу і не була зарахована на поточний рахунок у зв’язку з його смертю, виплачується згідно зі статтею 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача стали його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.

З повним текстом постанови Верховного Суду України у цій справі можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду (http://www.scourt.gov.ua) у підрозділі "Постанови у справах цивільної юрисдикції" розділу "Рішення Верховного Суду України".

ПОВНИЙ ТЕКСТ ПОСТАНОВИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року м. Київ

Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

*головуючого*	*Лященко*Н.П.,
*суддів*:	*БарбариВ.П., БерднікІ.С., Григор’євоїЛ.І., ГуменюкаВ.І., Ємця А.А.,*	*ЖайворонокТ.Є., КолесникаП.І., ОхрімчукЛ.І., Потильчака О.І.,Романюка***Я.М.,	*СенінаЮ.Л., Сімоненко В.М.,* *ШицькогоІ.Б., Яреми*А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії за заявою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л и:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»), Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (далі – УДППЗ «Укрпошта») про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

Зазначав, що його дружина ОСОБА_2 померла ІНОФРМАЦІЯ_1, а ще у листопаді 2013 року на її рахунок було перераховано пенсію, яка у зв’язку зі смертю останньої залишилася неодержаною. На звернення до відповідачів про отримання пенсії замість померлої дружини ОСОБА_1 отримав відмову.

Просив визнати неправомірними дії працівників ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відділення поштового зв’язку № 211 Північного поштамту Київської міської дирекції УДППЗ «Укрпошта» щодо відмови йому у виплаті пенсії та зобов'язати УДППЗ «Укрпошта» видати йому належну ОСОБА_2 пенсію у розмірі 1 123 грн 52 коп.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов’язано УДППЗ «Укрпошта» в особі відділення поштового зв’язку № 211 Північного поштампу Київської міської дирекції виплатити ОСОБА_1 суму пенсії, що належала ОСОБА_2, але не була нею одержана за життя, у сумі 1 120 грн за рахунок коштів, наявних на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року касаційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» порушує питання про скасування ухвалених у справі рішень в частині задоволених позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами першим та четвертим частини 1 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), – неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», статті 1071, 1228 ЦК України, пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пункту 13 Порядку виплати пенсій за згодою пенсіонерів через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596.

Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на постанови Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року та від 12 червня 2014 року, постанови Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 2 вересня 2014 року та від 9 вересня 2014 року.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначених норм матеріального права у справі, рішення в якій переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, а також не відповідають правовим висновкам викладеним у постановах Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права..

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 9 березня 1974 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 11 листопада 2013 року на банківський рахунок ОСОБА_2 зараховано пенсію у сумі 1 123 грн 52 коп., яка за життя нею отримана не була.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 та на момент смерті останньої проживав з нею та звернувся за отриманням нарахованої пенсії протягом 6 місяців з дня смерті, то він на підставі статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» має право отримати пенсію без свідоцтва про право на спадщину за законом.

Разом з тим, у інших справах, що виникли з подібних правовідносин за аналогічних обставин, на які, як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та приклад невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, посилається у своїй заяві ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на відміну від справи, яка переглядається, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року та від 12 червня 2014 року, міститься висновок про те, що кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними. Банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом чи договором між банком і клієнтом. Оскільки банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, він може списати грошові кошти з рахунку клієнта виключно на підставі його розпорядження.

Аналогічна правова позиція висловлена й у постановах Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року, від 19 серпня 2014 року, від 2 вересня 2014 року та від 9 вересня 2014 року.

Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на підставі якої судом вирішено спір, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім’ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі – Порядок).

Судом встановлено, що виплати пенсії ОСОБА_2 здійснювалися через поточний рахунок, відкритий нею в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунка) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта урегульовано положеннями глави 72 ЦК України.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Банк зобов’язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частина друга статті 1068 ЦК України).

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» дата валютування – це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Отже, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Пунктом 1.39 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що списання примусове – це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Тобто примусове списання коштів із рахунку клієнта на підставі рішення суду та виконавчих документів визначає обов’язок банку виконати судове рішення, прийняте за наслідком захисту прав стягувача щодо особи – володільця рахунку, незалежно від його волевиявлення.

Банк не є набувачем спірних коштів і не має повноважень з розпорядження особистими коштами клієнта, які є власністю останнього, поза межами договору між банком і клієнтом; будь-яке рішення, прийняте судом відносно володільця рахунку або його спадкоємців, яке б зобов’язувало банк здійснити списання коштів з особового рахунку, відсутнє.

Кошти після зарахування на рахунок ОСОБА_2 стали її власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.

Ураховуючи викладене, суд касаційної інстанції помилково залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ОСОБА_1, а тому на підставі пункту «а» частини другої статті 360⁴ ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України приходять до висновку про задоволення заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та скасування ухвалених у справі рішень з ухваленням у справі нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом «а» частини другої статті 360⁴ ЦПК України, судові палати у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и:

Заяву публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 рокускасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

*Головуючий* *Судді Верховного Суду України:*				Н.П. *Лященко*
	В.П. *Барбара* І.С. *Берднік* Л.І. *Григор’єва* В.І. *Гуменюк* *А.А. Ємець* Т.Є. *Жайворонок* П.І. *Колесник*		Л.І. *Охрімчук* *О.І. Потильчак* Я.М. *Романюк* Ю.Л. *Сенін* В.М. *Сімоненко* І.Б. *Шицький* А.Г. *Ярема*

Правовапозиція, якависловленаВерховнимСудомУкраїнивпостановівід 24 червня 2015 рокуусправі № 6-535цс15

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі – Порядок).

Кошти після зарахування на рахунок отримувача стали її власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. При цьому перерахування (видача) вкладу можливе лише в порядок та спосіб, визначений законодавством, шляхом отримання спадщини спадкоємцями померлого вкладника.

ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК Верховного Суду України у справі про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії