Правникам показали, яким чином варто застосовувати штучний інтелект

Експерти Європейської комісії з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) на черговому засіданні продемонстрували єдність у питанні розробки інструментів задля цифровізації Феміди. Вони пояснили, як в умовах стрімкого розвитку технологій запобігати нехтуванню прав людини.

Користувач — у центрі проблеми

Нагадаємо: до складу CEPEJ входять 47 держав. Основною метою комісії є підвищення ефективності в роботі органів судової системи шляхом упровадження рекомендацій Ради Європи. Нині організація виступає ініціатором багатьох досліджень у зазначеній галузі.

Зокрема, на черговому засіданні експерти прийняли План дій CEPEJ на 2022—2025 рр., що насамперед стосується цифровізації правосуддя. Документ покликаний узгодити ефективне застосування новітніх технологій з дотриманням основоположних прав людини.

У плані визначається основний орієнтир роботи комісії — завжди ставити користувача в центр проблеми, навіть у цифровому середовищі. Експерти підкреслили, що при цьому необхідно надавати ефективні та якісні послуги, які допоможуть особі відстояти власні права.

Як зазначає CEPEJ, їхнє завдання на наступні роки полягає в постійній праці над прозорістю та гуманністю Феміди. Водночас в умовах стрімкого розвитку технологій правосуддя має бути доступним для користувачів.

Задля підвищення наочності та розуміння в суспільстві експерти планують попрацювати над інформативністю в цих питаннях. Вони запевняють, що усвідомлюють свою відповідальність за впровадження інструментів, що стосуються цифровізації правосуддя.

Крім того, під час засідання комісія затвердила дорожню карту, яка повинна забезпечити належне виконання Європейської етичної хартії використання штучного інтелекту в судових системах. Саме ці документи в майбутньому будуть створювати механізм сертифікації інструментів і послуг при використанні законниками новітніх технологій.

Насамперед у хартії визначаються 5 ключових принципів, які необхідно враховувати при застосуванні штучного інтелекту. Ідеться про дотримання основоположних прав, відсутність дискримінації, якість і безпеку даних, неупередженість і достовірність, а також контроль користувачем.

Водночас дорожня карта передбачає запровадження системи заходів саме на базі CEPEJ. Це стосується і розробки інструментів для оцінки відповідності таких застосунків принципам хартії, і механізму моніторингу в судовій системі. Разом з тим на засіданні наголосили на необхідності поширювати успішний досвід щодо використання інноваційних технологій в інших державах — членах РЄ.

Конкретні шляхи для покращень

На переконання членів CEPEJ, важливим їхнім внеском стало прийняття Керівних принципів щодо подання документів до суду в електронній формі та цифровізації судів. Цей документ передбачає низку ключових заходів, яких обов’язково мають дотримуватися держави під час розробки та впровадження в системі правосуддя новітніх технологій. Адже таким чином створюється цифровий канал для взаємодії між судами та користувачами (сторонами процесу, свідками, експертами та іншими суб’єктами).

Ті принципи складаються з 3 частин. У першій охоплюються правові аспекти побудови повної системи електронних судових послуг. Друга частина стосується соціально-культурних та організаційних аспектів з позиції користувача. У третій зосереджується увага на технічних нюансах. Водночас у додатку міститься контрольний перелік запитань, на які розробникам рекомендовано відповісти перед застосуванням електронної системи на практиці.

Також члени комісії затвердили Керівні принципи SATURN із судового тайм-менеджменту (4-ту редакцію). Зокрема, документ доповнили блоком про працівників апарату суду, адвокатів, судових експертів і виконавців.

У рекомендаціях експерти наголосили, що захисники мають звертатися і до позасудових процедур для вирішення спорів. Звичайно, якщо це доречно та в інтересах клієнта.

Про діяльність судових експертів у керівних принципах зазначили, що їхня робота може бути більш обмеженою, якщо стосується суто технічного питання і не потребує комплексних досліджень. В особливо складних випадках призначений консультант бере активну участь у процесі для виявлення всіх необхідних деталей.

Насамкінець на засіданні визначилися з Програмою діяльності CEPEJ на 2022—2023 рр. Згідно з документом комісія й надалі планує досліджувати результати роботи різних органів судової влади, аналізувати наявні проблеми, а також шукати конкретні шляхи для покращень, враховуючи потреби кожної держави-члена. Серед ключових стратегічних пріоритетів залишаються незалежність та ефективність правосуддя.

Перший крок до визнання

Водночас під час засідання на європейському рівні визнали досягнення українських правників. Адже саме на цьому заході відбувалася церемонія нагородження премією «Кришталеві ваги правосуддя», одним із призерів якої став Київський районний суд м.Одеси.

Зазначимо, що українських служителів Феміди вперше так високо оцінили на конкурсі інноваційних судових практик від РЄ. Преміальним став проект щодо створення та розвитку Громадського центру правосуддя в Одеській області.

За словами засновників, діяльність центру являє собою злагоджений механізм, завдяки якому громадяни мають змогу отримувати безкоштовну й при цьому кваліфіковану юридичну допомогу. Серед усіх фіналістів конкурсу тільки від України висунули проект, який безпосередньо впливає на стан відправлення правосуддя. Мова йде про довіру до Феміди, адже учасники проваджень можуть отримати консультацію як до, так і після судових засідань. Також важливим питанням є і доступність правосуддя, оскільки багатьом громадянам невідомо про їхні права та можливість отримати безоплатну правову допомогу, що гарантується державою. Саме із цими викликами намагаються впоратись у ГЦП.

Міжнародних експертів найбільше вразило, що таку потужну організацію створили на волонтерських засадах. На думку дипломатів, визнання цього проекту може стати першим кроком для поширення досвіду щодо діяльності аналогічних центрів не тільки в Україні.

Також призерами премії стали представники Франції та Данії. Зокрема, Міністерство юстиції Франції виступило з проектом щодо спрощеного порядку подання скарг постраждалими від домашнього насильства з лікувального закладу. А працівники судової адміністрації Данії розробили для школярів віртуальну вікторину та навчальні веб-сайти, які складаються з ряду тематичних модулів стосовно судового процесу.

Натомість українські призери переконані, що своїм досягненням вони показали спроможність і надалі створювати суспільно значущі проекти. Водночас це стало гучною заявою, що на європейському порядку денному має бути не тільки вирішення складних питань, а й відзначення вагомих здобутків.

Закон і Бізнес