Рада ухвалила зміни до КПК, які допоможуть вирішити кадрову проблему в апеляційних судах

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні: що змінить ухвалений Радою закон.

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання рішення Конституційного Суду України стосовно оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою» (№ 2315) у другому читанні та в цілому.

Законом вносяться зміни до статей 76, 331, 392, 394, 395, 400, 407, 423 Кримінального процесуального кодексу України, та доповнення цього Кодексу статтею 422-1.

Ці зміни передбачають наступне:

• можливість судді апеляційної інстанції, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні в суді апеляційної інстанцій у випадках перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зміни до статті 76 КПК України);
• можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зміни до статей 331, 392 КПК України);
• подання апеляційної скарги на такі ухвали суду першої інстанції, безпосередньо до суду апеляційної інстанції (зміни до статей 394, 395 КПК України);
• повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду такої апеляційної скарги (зміни до статті 407 КПК України);
• процесуальний порядок перевірки судом апеляційної інстанції відповідних ухвал суду першої інстанції (стаття 422-1 КПК України);
• повернення відповідних матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції (зміни до ст. 423).

Щодо змін до 76 статті КПК (як відомо, сьогодні суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій), зміст та призначення прояснила голова підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлія Яцик: «У такий спосіб вирішується проблема нестачі суддів апеляційних інстанцій і виключається неможливість повторної участі судді при розгляді вироку».

Які проблеми вирішує закон

Конституційний Суд України 13 червня 2019 року прийняв Рішення у справі № 3-208/2018(2402/18) за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України. Цим Рішенням було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

При цьому у пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України зазначає, що «Верховна Рада України має привести нормативне регулювання, встановлене частиною другою статті 392 КПК України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням, а також запровадити такий механізм гарантування права на свободу обвинуваченого, стосовно якого винесено ухвалу про тримання під вартою під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, який не перешкоджатиме досягненню цілей правосуддя, не порушуватиме права інших учасників кримінального провадження та забезпечуватиме інші засади судочинства, зокрема розумні строки розгляду справи».

Вищезазначене рішення дало поштовх для того, щоб депутати взялися за роботу над внесенням відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України, які б належним чином регламентували процесуальний порядок апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Джерело