Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Якщо позовна заява залишається без руху через несплату судового збору, суд має в ухвалі зазначити точну суму, яку необхідно сплатити. Такий висновок зробив ВС в постанові №381/1425/19-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
9 вересня 2020 року м.Київ №381/1425/19-ц
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ВОРОБЙОВОЇ І.А., ГУЛЬКА Б.І. (суддя-доповідач), КОЛОМІЄЦЬ Г.В., ЛІДОВЦЯ Р.А. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу прокурора Київської області на ухвалу Київського апеляційного суду від 20.03.2020.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с.Велика Снітинка Фастівського району Київської області звернувся до суду з позовом до Великоснітинської сільської ради Фастівського району, Особи 1 про визнання рішення сільської ради недійсним та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння на користь територіальної громади.
Позовна заява мотивована тим, що за результатами аналізу додержання вимог земельного законодавства на території Великоснітинської сільської ради було виявлено порушення вимог земельного законодавства під час передання земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. А саме — рішенням Великоснітинської сільської ради від 6.01.2018 затверджено проект землеустрою та передано у власність Особи 1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га, що розташована у с.Велика Снітинка Фастівського району Київської області. Відповідно до планово-картографічних матеріалів, складених за результатами топографо-геодезичних вишукувань, вказана ділянка повністю накладається на землі водного фонду, а саме — на прибережну захисну смугу р.Снітка. У зв’язку з цим рішення Великоснітинської сільської ради від 6.03.2018 щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність Особі 1 ділянки є незаконним та підлягає визнанню недійсним, а ділянка — витребуванню із чужого незаконного володіння.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2019 позов заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади с.Велика Снітинка Фастівського району залишено без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено, що спірна ділянка відноситься до земель водного фонду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.03.2020 апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду від 20.12.2019 у вказаній справі визнано неподаною та повернуто заявникові у зв’язку з невиконанням ухвали КАС від 21.02.2020.
Рішення мотивоване тим, що прокурором не сплачено у повному обсязі визначений ухвалою КАС від 21.02.2020 судовий збір за подання апеляційної скарги у частині майнової вимоги відповідно до ставки за вимогу майнового характеру із розрахунку 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме — 1,5% від ціни позову, виходячи із суми експертної грошової оцінки спірної ділянки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі прокурор Київської області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду <…>.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга прокурора Київської області мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення скарги без руху у зв’язку з несплатою у повному обсязі за її подання судового збору та, як наслідок, повернення апеляційної скарги заявнику, оскільки не врахував, що положенням ч.2 ст.185 ЦПК передбачено обов’язок суду при залишенні позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору у встановленому законом розмірі зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). При цьому, вказуючи на необхідність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в частині майнової вимоги відповідно до ставки за вимогу майнового характеру — 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме — 1,5% від ціни позову, виходячи із суми експертної грошової оцінки ділянки, апеляційний суд не звернув уваги на те, що спірна ділянка безоплатно вибула із комунальної власності і на момент пред’явлення позову її експертної грошової оцінки проведено не було.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою КАС від 21.02.2020 клопотання прокурора Київської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду від 20.12.2019 задоволено. Поновлено прокурору Київської області строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу прокурора Київської області на рішення Фастівського міськрайонного суду від 20.12.2019 залишено без руху, з наданням строку для усунення її недоліків, а саме — оплати судового збору.
У березні 2020 року в.о. прокурора Київської області надіслав до апеляційного суду лист, в якому, не погоджуючись із висновками суду щодо залишення апеляційної скарги без руху, просив вирішити питання щодо перерахунку суми судового збору та визначити остаточну його суму у розмірі 5763 грн., а у разі незадоволення цієї вимоги — продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою КАС від 20.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, скаргу визнано неподаною та повернуто заявникові у зв’язку з невиконанням вимог ухвали КАС від 21.02.2020 <…>.
Мотиви, з яких виходить ВC, та застосовані норми права
Апеляційна скарга за формою й змістом повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК.
Частиною 2 ст.357 ЦПК передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356, застосовуються положення ст.185 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.175 і 177 цього кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Верховний Суд з висновками апеляційного суду не погоджується, бо, на порушення вимог цивільного процесуального законодавства, суд не врахував такого: якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК).
При цьому, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч.2 ст.176 ЦПК).
Крім того, прокурор обґрунтовано доводив суду, чому не може сплатити судовий збір, виходячи з експертної грошової оцінки спірного майна, оскільки ділянка безоплатно вибула з комунальної власності, а тому на момент пред’явлення позову її експертної грошової оцінки проведено не було.
Згідно зі ст.129 Конституції однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.
Апеляційний суд на наведене уваги не звернув та передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною. При цьому суд неправильно застосував норми ЦПК та закону «Про судовий збір».
У зв’язку із цим суд повинен вирішувати питання, пов’язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм ЦПК, закону «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ з одного боку та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду з другого.
Від правильного вирішення питання про розмір судового збору залежить у тому числі можливість особи його сплатити, забезпечивши їй доступ до правосуддя.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч.6 ст.411 ЦПК підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись стст.400, 409, 411, 416 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу прокурора Київської області задовольнити.
Ухвалу КАС від 20.03.2020 скасувати, справу передати для розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
_03_03.png)
